Коман Михайло Михайлович PDF Друк e-mail

Фото КОМАН Михаил Михайловичhttp://dinamokiev.ucoz.ru/_si/0/03293.jpg

Михайло народився 1 квітня 1928 року в чехословацькому місті Люботин.  Виріс в багатодітній сім'ї. У нього було 8 братів і сестер, з двома з них - Андрієм і Мироном Коман і почав ганяти м'яч.

 

Кар'єра гравця:


  • "Партизан" Виноградів - 1945-46.
  • Команда м. Бурштин - 1947.
  • "Спартак" Ужгород - 1948.
  • "Динамо" Київ - 1949-59.



Срібний призер чемпіонату СРСР  1952.

Володар Кубка СРСР 1954.

У чемпіонатах  СРСР 170 матчів, забив 63 м'ячі.

Провів 2 матчі в єврокубках.
У списках «33 найкращих» - 2 рази.

 

Кар'єра тренера:

 

  • "Динамо" Київ - 1960 - 1991 (з перервами, тренер, нач. команди)

 


Заслужений тренер України.

 

В історії кожного видатного клубу є тренери та футболісти, чиї імена є вічною гордістю. В англійському «Манчестер юнайтед» - Матт Басбі і Роберт Чарльтон, в мадридському «Реалі» - Ференц Пушкаш і Альфредо Ді Стефано, в мюнхенській «Баварії» - Франц Беккенбауер і Герд Мюллер.
У галереї слави київського «Динамо» особливе місце належить Михайлу Коману. Навряд чи на світі є інша людина, чиє ім'я протягом півстоліття пов'язано з улюбленою клубом. Михайла Михайловича в стані біло-блакитних любили, люблять і будуть завжди любити. Перш за все за його вірність, що межує з самопожертвою.

Він починав грати у футбол у Закарпатті, коли і в помині не було таких умов, які створені майстрам сьогодні. З посмішкою ветеран згадує свої перші бутси, перероблені з англійських військових черевиків. На свої перші поєдинки юний Михайло Коман поспішав не з адідасівскою сумкою через плече, а з дірявою валізкою, в якій вміщалися його футбольні «інструменти» - гетри, труси, майка, випрані і відпрасовані власними руками.

У київському «Динамо» він з 1948 року. Нинішні «зірки»-ветерани в ті далекі часи в повному сенсі слова ще під стіл пішки ходили. А він вже з гордістю одягав майку з потаємної літерою «Д». Уболівальники не просто любили, а обожнювали «свого Мішу». Тому що ніхто не вмів так, як він, прослизнути в штрафний майданчик суперників і «порадувати» їх забитим м'ячем. Михайло Михайлович здобув собі репутацію хитруна, тому як кілька м'ячів в азарті боротьби забив руками.
Зараз, згадуючи «справи давно забутих днів», Михайло Коман лише ховає в кулак посмішку: «Всяко бувало». Ну а його гол у фіналі Кубка СРСР в 1954 році вперше в історії всесоюзних розіграшів приніс київському клубу заповітний трофей.

Пішовши з зеленого прямокутника футбольного поля гравцем, Михайло Михайлович залишився на ньому в ролі вихователя динамівської молоді. Він багато років плідно готував до прийдешніх баталій динамівську поросль. Особливо яскравими були роки його співпраці з видатним тренером київського «Динамо» Віктором Олександровичем Масловим і Віктором Васильовичем Терентьєвим. Ті роки і справді були золотими. У 1964 році «Динамо» знову привезло на береги Дніпра кришталеву чашу Кубка СРСР. А ще через два роки кияни «вистрілили» дуплетом - окрім Кубка завоювали звання чемпіонів країни.

У ті роки Михайло Михайлович працював з дублюючим складом «Динамо», виводячи в люди хлопців, що мріяли завоювати нову славу своїй команді. Немає потреби перераховувати всі імена. Думаю, досить Олега Блохіна, Анатолія Бишовця, Володимира Мунтяна, Володимира Онищенка, Володимира Веремєєва.

 
© 2012 УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)