Базилевич Олег Петрович PDF Друк e-mail

 

Кар'єра гравця:

  • «Динамо» Київ (1957-1965)
  • «Чорноморець» Одеса (1966)
  • «Шахтар» Донецьк (1967-1968).


У чемпіонатах СРСР провів 228 матчів, забив 68 м'ячів.

Чемпіон СРСР 1961.
Володар Кубка СРСР 1964.

 

Кар'єра тренера:

 

начальник команди:

  • «Динамо» Київ (1974-1976, з 14 червня 2002)


головний тренер:

  • «Десна» Чернігів (1970)
  • «Шахтар» Кадіївка (1971)
  • «Шахтар» Донецьк (1972-1973, 1986)
  • «Динамо» Київ (1974-1976)
  • «Динамо» Мінськ (1977-1978)
  • «Пахтакор» Ташкент (1979)
  • ЦСКА Москва (1980 січень - 1983, червень)
  • «Зоря» Ворошиловград (1984)
  • «Славія» Софія (1987-1988)


На рівні збірних

  • Головний тренер олімпійської збірної Болгарії (1988-1989)
  • Головний тренер олімпійської збірної Кувейту (1995-1996)
  • Тренер збірної СРСР (1974-1976, 1979)
  • Головний тренер збірної України (1992, жовтень - 1994, вересень)
  • Голова комітету ФФУ по роботі зі збірними (1998-2001)

 

Чемпіон СРСР 1974, 1975.
Володар Кубка СРСР - 1974.
Володар Кубка Кубків - 1975.
Володар Суперкубка - 1975.
Бронзовий призер Олімпіади - 1976.

 

Олег Базилевич народився 6 липня 1938 року, в місті Київ. Довгий час грав разом з В. Лобановським за «Динамо» Київ.

Ігрову кар'єру закінчував у «Шахтарі». У цьому ж клубі досяг перших тренерських успіхів, де створив сильну і добротну команду.

У 1974 його запрошує в «Динамо» Київ Лобановський. Протягом 3-х років тренерському тандему «Динамо» (і одночасно збірної СРСР) вдалося досягти перших високих перемог для українського і радянського футболу на еврокубкобовой арені.

Проте в 1976 «Динамо» і збірна виступили невдало, програвши суперникам у всіх міжнародних турнірах: Кубок Чемпіонів (поступилися майбутньому фіналісту розіграшу КЕЧ 1975/76 «Сент-Етьєнн»), 1/4 фіналу ЧЄ-1976 (поступилися майбутньому переможцю Євро-76 - Чехословаччини), Олімпіада (зайняли 3-е місце, у півфіналі поступилися майбутньому олімпійському чемпіону - збірній НДР). У підсумку, Базилевича попросили піти з команди.

Провівши 2 сезону в «Динамо» Мінськ, Базилевич погодився допомогти досягненню нових вершин узбецькому «Пахтакор» Ташкент. Він йшов працювати тільки на сезон 1979 року. За трагічним збігом обставин  саме в той рік трапилася одна з найстрашніших трагедій в радянському футболі - команда «Пахтакор» майже в повному складі розбилася в небі над Дніпродзержинськом.

Сам Базилевич випадковим чином не потрапив на той рейс. Базилевич допоміг запросити футболістів з інших клубів вищої ліги в «Пахтакор».

Однак на новий сезон в команді не залишився, оскільки, за власним визнанням, «був думками в ЦСКА, який потенційно міг замахнутися на чемпіонство».

Проте успіхів у ЦСКА не досяг, визнавши пізніше, що команді завадили негативні явища «тіньової спортивної економіки». Сам побороти їх він не міг, а підтримки з боку керівництва клубу і військового відомстві не було.

Після ЦСКА частину часу Базлевіч присвятив написанню дисертації. У 1984 прийняв запрошення «Зорі» Ворошиловград, визнавши пізніше, що це було помилкою.

У жовтні 1992 став головним тренером збірної України, проте великих успіхів з командою не досяг.

 


 


 
© 2012 УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)